Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. леквар, р. леквару, д. лекварові, з. леквар, о. лекваром, м. лекварі, к. лекваре
Походження слова (Етимологія)
Слово «леквар» походить від німецького «Lack» (лак) через посередництво польської мови. Спочатку воно означало «лакований виріб» або «лакувальник», а згодом набуло значення «мідник» або «лудильник» — майстер, який покриває металеві вироби оловом або лаком. Це слово пов’язане з ремеслами, що вимагають нанесення захисного або декоративного покриття.