лудильник

1. Робітник, який займається лудінням — покриттям виробів тонким шаром розплавленого олова або його сплавів.

2. Інструмент або пристрій, призначений для виконання робіт з лудіння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |