Древослів

Словник Української Мови

лудильниця

[ludɪlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Жінка, яка займалася лудінням (покриттям виробів тонким шаром олова або сплаву олова зі свинцем).

  2. (Техніка) –

    (спеціальне) Пристрій, ванна або робоче місце, де проводиться процес лудіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лудильниця, р. лудильниці, д. лудильниці, з. лудильницю, о. лудильницею, м. лудильниці, к. лудильнице

Більше записів