1. Майстер, який виготовляє вироби з міді (посуд, декоративні предмети тощо).
2. Рідкісне позначення торговця міддю або мідними виробами.
3. (заст.) Той, хто працює на мідних копальнях, мідний рудокоп.
мідник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У кожній з них були свої ремісники (мідник, столяр, коваль, ювелір, каменяр, ткач, гончар, чинбар, перукар тощо), яким селяни платили здебільшого натурою. Общинники наймали також астролога, жерця, музикантів, танцівників, навіть оповідача, який у період тропічних злив декламував їм улюблені шлоки «Рамаяни» та «Махабхарати».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (однина) |