мідницький

1. Прикметник, що походить від слова «мідь» або пов’язаний з мідню, мідними виробами; стосовний до обробки міді або виготовлення мідних предметів.

2. Прикметник, що стосується ремісників або торговців, які працюють з міддю; належний до мідницького цеху або ремесла.

3. Історичний термін: пов’язаний з мідниками (ремісниками, які обробляли і виробляли вироби з міді) в давніх українських містах та селах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |