Значення
-
(геол.) Міцна гірська порода, що складається переважно з вапняку, пісковика або інших мінералів, утворюючи скелі та стрімкі береги, особливо в Криму.
-
(заст.) Скеля, круча, урвище; кам’яниста гора.
-
(перен., рідко) Щось дуже міцне, тверде, непохитне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кир, р. кира, д. кирові, з. кира, о. киром, м. кирі, к. кире
Походження слова (Етимологія)
Слово «кир» має кілька значень. У першому значенні це вид сукна високої якості. Це слово походить від польського «kiertuch», яке, своєю чергою, походить від німецького «Kerntuch» — так називали найкраще сукно, на відміну від звичайного. «Kerntuch» складається з двох частин: «Kern» (зерно, ядро) і «Tuch» (сукно). «Kern» споріднене з праслов’янським *zьrno, від якого походить українське «зерно». Також існує звуконаслідувальне значення — «кир» як імітація курячого крику, пов’язане з дієсловом «киркати».