Древослів

Словник Української Мови

зерно

Буква

1. Плід злакових рослин, що є насінням і одночасно основним продуктом харчування людини та кормом для тварин; також сукупність таких плодів як сировина або товар.

2. Окремі насінини будь-яких рослин, призначені для посіву або як продукт (наприклад, зерно кави, зерна гранату).

3. Дрібна, зерниста частина чого-небудь, що за формою нагадує насіння (наприклад, зерна піску, зерна ікри).

4. Перен. Початковий зародок, основа, джерело чогось (наприклад, зерно істини, зерно сумніву).

5. У техніці та матеріалознавстві — окреме кристалічне зерно в структурі металу, сплаву або іншого полікристалічного матеріалу.

Приклади вживання

Приклад 1:
В кожному вбачав потенційного співбесідника, вбачав ґрунт, на який може впасти хоча б одне зерно. Залюбки оповідав про свої розмови з полковником КГБ Висоцьким — мовні зауваження, які обґрунтовував, як завжди, пристрасно й переконливо, незгоди щодо офіційної термінології.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Басня тогда бывает скверная и бабія, когда в подлой и сметной своей шелухѣ не заключает зерно истины, похожа на орѣх свищ. От таких-то басень отводит Павел своего Тимофея6 (I к Тимофею, гл.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Всѣй в них зерно сіе сице: яко живет средѣ BaG нѣчтось дивное, чудное, странное и преславное, имущее явитися во свое ему время. Вы же со благоговѣніем ждите, яко рабы, чающіи господа своего… Ничто же бо есть бог, точію сердце вселенныя; наше же сердце нам же есть господь и дух.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів