1. Прислівник до прикметника “державний”; так, як властиво державі, відповідно до державних інтересів, на засадах державної власності чи управління.
2. На державному рівні, за участю або під контролем держави; офіційно, публічно.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до прикметника “державний”; так, як властиво державі, відповідно до державних інтересів, на засадах державної власності чи управління.
2. На державному рівні, за участю або під контролем держави; офіційно, публічно.
Приклад 1:
Про потребу «репрезентувати й розбудовувати суспільство, а не державу, озвучувати саме його потреби і захищати його інтереси, а тим самим і себе, перед захланним державно-бюрократичним монстром» (М. Рябчук). Підтримувати зародки й розвивати тенденції громадянського суспільства, якого ще не маємо.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”