1. Бути козаком, перебувати на козацькій службі, вести життя, притаманне козакам.
2. Перен. Поводитися сміливо, рішуче, мужньо; проявляти відвагу та самопожертву.
3. Розм. Гуляти, веселитися, бенкетувати.
козакувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Все то були селяни, що почали козакувати, повтікавши од польських дідичів-панів, все то були втікачі, що шукали волі, спасали своє живоття й свою волю в лісах та нетрах та в розлогих лугах та степах. Йшли вони з мішками та з торбами, на плечах несли свою харч.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: дієслово () |