козакування

1. Історичний термін, що означає спосіб життя, військову та суспільну діяльність козаків, особливо на Запорозькій Січі; перебування в козацькому стані, участь у козацьких походах і битвах.

2. Переносно — мужня, відважна поведінка, вчинки, гідні козака; прояв безстрашності, удальства та благородства.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чули й ми, як господь наустив тебе взятись ізнов за козакування. А Василь Невольник, стоячи коло них, собі радується, похитуючи головою.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: іменник (однина) |