Доброхіть — прислівник, що означає добровільно, за власним бажанням, без примусу чи зобов’язання.
доброхіть
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Он у Сомка, кажуть, в обозі доволі гармат і чорного проса; є чим у вічі заглянути; а він-то не таківський, щоб оддав доброхіть булаву з бунчуком. — Будуть наші й гармати, як біг поможе.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прислівник () |