доброчесний

1. Який відрізняється високою моральністю, чесністю, сумлінністю і гідністю у своїй поведінці та ставленні до інших; порядний, чесний.

2. Який відповідає вимогам моралі, честі; гідний, похвальний (про вчинки, дії).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |