доброчесний
[dobrot͡ʃɛsnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Який відрізняється високою моральністю, чесністю, сумлінністю і гідністю у своїй поведінці та ставленні до інших; порядний, чесний.
-
Який відповідає вимогам моралі, честі; гідний, похвальний (про вчинки, дії).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доброчесний, р. доброчесного, д. доброчесному, з. доброчесного, о. доброчесним, м. доброчеснім