1. Велика відкрита споруда для утримання овець, зазвичай з навісом або легким дахом, оточена високим парканом.
2. Власна назва географічних об’єктів (наприклад, урочищ, ярів) або населених пунктів, пов’язаних із вівчарством.
кошар
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Похід вирушив від кошар о восьмій тридцять вечора і пройшовся вулицеюСапіжинською, де затримався перед будинком староства, далі рушив повз ресторацію «Крона», вулицею Собеського, Ґолуховського, Іссаковича, Липовою (зупинка біля генерала Бойнебурґа та фельдмаршала поручника Маловеца — і саме в цьому місці до натовпу доєдналися ми: Аделя у вузькій ясно- блакитній сукні з високою талією, цукрово-солодка від фіалкової води, Петро, трохи знервований і знеохочений такого роду подіями, та я з малим знайдою, що сидів у мене на руках, наче дресироване мавпеня, і зосереджено крутив у пальчиках пасмо мого волосся). Нас засмоктало в юрбу, наче в ріку, і понесло вгору Липовою, до будівлі єпископства.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |