користолюбка

[korɪstoljubkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    Жінка, яка прагне особистої вигоди, користі; жінка, що керується в своїх діях егоїстичними, меркантильними інтересами.

  2. (Ботаніка) –

    (у біології, народна назва) Багаторічна трав’яниста рослина родини ароїдних з потовщеним бульбоподібним кореневищем і характерним суцвіттям-початком, відоміша як цикута, або вех отруйний (Cicuta virosa).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. користолюбка, р. користолюбки, д. користолюбці, з. користолюбку, о. користолюбкою, м. користолюбці, к. користолюбко

Більше записів