Який прагне до особистої вигоди, користі; що керується корисливими мотивами.
користолюбний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який прагне до особистої вигоди, користі; що керується корисливими мотивами.
Відсутні