контекстуальний

1. Пов’язаний з контекстом, що визначається або залежить від мовного, ситуативного чи тематичного оточення певної одиниці (слова, вислову, події).

2. У лінгвістиці та семіотиці: властивий контексту; такий, що набуває конкретного значення або сенсу лише у певному мовному, соціальному чи культурному оточенні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |