контекстуальний

[kontɛkstuɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Пов’язаний з контекстом, що визначається або залежить від мовного, ситуативного чи тематичного оточення певної одиниці (слова, вислову, події).

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці та семіотиці: властивий контексту; такий, що набуває конкретного значення або сенсу лише у певному мовному, соціальному чи культурному оточенні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контекстуальний, р. контекстуального, д. контекстуальному, з. контекстуального, о. контекстуальним, м. контекстуальнім

Більше записів