1. (лінгв., інформ.) Властивість мовних одиниць, програм або алгоритмів залежати від оточення (контексту), в якому вони використовуються, та змінювати свою поведінку, значення або функціонування відповідно до нього.
2. (перен.) Здатність людини тонко відчувати, розуміти та враховувати конкретні обставини, ситуаційні деталі або соціальне середовище для прийняття адекватних рішень або ефективної взаємодії.