контемпляція

[kontɛmpljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Філософія) –

    Контемпляція — (від лат. contemplatio — споглядання) глибоке, медитативне споглядання, роздумування про щось, що передбачає повне занурення в предмет роздумів та відчуження від зовнішніх впливів; статичне, інтуїтивне пізнання, що протиставляється рефлексії або практичній діяльності.

  2. (Філософія) –

    Контемпляція — у філософії та релігії — форма пізнання або духовної практики, заснована на внутрішньому спогляданні істини, Бога або абсолюту, часто досягається через молитву або медитацію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контемпляція, р. контемпляції, д. контемпляції, з. контемпляцію, о. контемпляцією, м. контемпляції, к. контемпляціє

Більше записів