Словник Української Мови
Буква
1. Безсумнівно, безперечно, звичайно; вживається для підтвердження думки, висловлювання упевненості або згоди.
2. (У функції вставного слова) Звичайно, авжеж; виражає певну домовленість із сказаним, але часто з відтінком умовності або небажаної неминучості.
3. (Розм.) Звичайно, авжеж; вживається як заперечення протилежного або для підсилення ствердження.
Приклад 1:
Молодчик, спугавшись, пробрался с трепетом к своему отцу: — БатюшкаI Конечно, возлѣ тоей горы сіл орел, о котором ты мні когдась говорил, что она птица всѣх страшнѣе и сильнѣе… — А почему ты догадуєшся, сынок? — спросил старик.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
— Конечно, ты нас, сестрица, не любиш, что не хочеш в стать нашу вступить и быть ножом… — Ежели бы я острить не годилась,— сказала Оселка,— не отреклася бы вашему совѣту последовать и состоянію. А тепер тѣм-то самим вас люблю, что не хочу быть вами.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
З боку познанського «Towarzystwa Przyjaciol Nauk» було ознакою великої толеранції, що воно прислало в Київ свого делегата, й, конечно, треба було всього нагніту тевтонського на познанських поляків, щоб попхнути «Towarzystwo Przyjaciol Nauk» до такого панславістичного заходу Інтересно, що як тільки гр[аф] Дз[ялинський] вернувсь із Росії, так зараз прусська поліція обшукала локаль і папери «Tow. Przyjaciol Nauk»..
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”