Значення
-
Стан, якість, придатність чогось (переважно продуктів харчування, сировини, товарів) до вживання або подальшого використання, що відповідає встановленим нормам і стандартам.
-
(Заст., рідк.) Умова, положення в угоді, договорі або суспільний стан.
-
(Розм.) Фізична форма, загальний стан організму або самопочуття людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондиція, р. кондиції, д. кондиції, з. кондицію, о. кондицією, м. кондиції, к. кондиціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «кондиція» походить з латинської мови, де condicio означало «умова, договір, стан». Воно утворене від дієслова condicere, що означає «домовлятися, визначати», яке, своєю чергою, складається з префікса con- (разом) та дієслова dicere (говорити, називати). Спочатку в українській мові це слово вживалося в значенні «умова договору», а пізніше набуло сучасного значення «норма, якість, якій має відповідати товар або матеріал». Також існувало застаріле значення «приватні уроки, репетиторство».