Словник Української Мови
Буква
1. Політичний або військовий союз, тимчасова угода між державами, партіями, громадськими силами для досягнення спільних цілей (наприклад, уряду коаліції, коаліційна війна).
2. Об’єднання, союз окремих осіб, організацій або груп для спільної діяльності.
Приклад 1:
Тут підступив наш лорд-мер і покликав нас до розкішного буфету… Потім вже через кілька тижнів по з’їзді один знайомий поляк розказав мені, буцімто гр[аф] Дз[ялинський] жалівся, що «українці поставили йому умови для згоди з поляками далеко тяжчі, ніж москалі, що Др[агоман]ов на офіціальному бенкеті у київського голови забажав розділу навіть Конгресівки і Галичини і що полякам ліпше трактувати з московськими аристократами, ніж з українськими хлопоманами…» Я тим більше засміявся на таку звістку, що якраз в той час читав у «Слові» д. Площанського темні наздогади на incident з Головацьким і жалощі на те, що на київському з’їзді коаліція московських вельмож, поляків та українофілів зневажила правдивих руських патріотів і демократів!! Цей курйоз в’яжеться з другим іnсіdent’ом межи мною і д. Площанським, хоч він одбувся збоку від з’їзду.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”