кондо

1. (від англ. condo, скорочення від condominium) Тип житлової нерухомості, приватна власність на окрему квартиру або приміщення в багатоквартирному будинку, при цьому спільне майно (місця загального користування, земельна ділянка, конструкції) знаходиться у спільній власності всіх володарів окремих одиниць, які об’єднані в кондомініум.

2. (розм.) Сама квартира або житловий комплекс, що організований за принципом кондомініуму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |