кондовий
[kondoʋɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(про деревину) дуже старий, щільний, міцний, що довго зберігається, не піддається гниттю (зазвичай про хвойні породи, особливо сосну).
-
(переносно, розм., часто ірон.) застарілий, старомодний, консервативний, що зберігся з давніх часів без змін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондовий, р. кондового, д. кондовому, з. кондового, о. кондовим, м. кондовім