комісія

[komisijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Колективний орган, створений для виконання певних доручень, обговорення, розгляду або вирішення якихось справ, питань (наприклад: конкурсна комісія, екзаменаційна комісія).

  2. Установлена плата, відрахування або збір, що стягується за виконання певних операцій, послуг фінансовими, торговими або посередницькими установами (наприклад: банківська комісія, брокерська комісія).

  3. Дія зі здачі чогось на продаж через посередника або спеціальну установу; також сама установа, яка займається таким продажем (наприклад: здати меблі на комісію, комісійний магазин).

  4. У військовій справі: спеціальна установа для проведення призову на військову службу (військовий комісаріат) або для медичного огляду призовників (лікарська комісія).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комісія, р. комісії, д. комісії, з. комісію, о. комісією, м. комісії, к. комісіє

Походження слова (Етимологія)

Слово «комісія» походить з латинської мови, де «commissio» означало «доручення, з’єднання, змагання». Воно утворене від дієслова «committo» — «доручати, з’єднувати, зводити», яке складається з префікса «com-» (разом) та дієслова «mitto» (кидати, посилати). В українську мову слово потрапило, ймовірно, через польське посередництво. Також з цим латинським коренем пов’язане слово «місія».
Споріднені слова:доручення, делегація, комітет

Більше записів