Значення
-
Колективний орган, створений для виконання певних доручень, обговорення, розгляду або вирішення якихось справ, питань (наприклад: конкурсна комісія, екзаменаційна комісія).
-
Установлена плата, відрахування або збір, що стягується за виконання певних операцій, послуг фінансовими, торговими або посередницькими установами (наприклад: банківська комісія, брокерська комісія).
-
Дія зі здачі чогось на продаж через посередника або спеціальну установу; також сама установа, яка займається таким продажем (наприклад: здати меблі на комісію, комісійний магазин).
-
У військовій справі: спеціальна установа для проведення призову на військову службу (військовий комісаріат) або для медичного огляду призовників (лікарська комісія).
Правопис та відмінювання
н. комісія, р. комісії, д. комісії, з. комісію, о. комісією, м. комісії, к. комісіє