коміть
[komitʲ] Прислівник
Буква:К
Значення
-
(діал.) Верхівка дерева, верхня частина стовбура з гілками; комиль, комильце.
-
(діал., перен.) Верхівка, маківка чогось (наприклад, пагорба).
-
(діал.) Стовбур, стебло рослини (особливо льону, конопель).
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘коміть’ вживається у сталих виразах, що означають ‘стрімголов, униз головою’, а також у діалектних значеннях ‘перекидатися, перевертатися’, ‘наїжено (про шерсть)’, ‘сторч (про палицю)’, ‘горілиць’. Його походження не зовсім ясне. Можливо, воно пов’язане з діалектними словами ‘ком’ядувати’ (непокоїти, затримувати), ‘комнядовти’ (штовхати кулаками), ‘комнядний’ (прикрий, дошкульний). Інша версія пояснює ‘коміть’ як утворення зі словотворчого компонента ‘ко-‘ (як у словах ‘коверзувати’, ‘коворот’) та основи дієслова ‘метати’ (кидати).