колупати

1. Розгрібати, розкопувати щось, розкривати, відкривати, розгрібаючи, розкопуючи.

2. Розколювати, розщеплювати, відділяючи частини чогось твердого (наприклад, лід, мерзлу землю).

3. Діставати, видобувати щось із середини чогось, розгрібаючи, розкопуючи або підковуючи.

4. Роздирати, дратувати, чіпати рану, струп тощо, викликаючи больові відчуття або перешкоджаючи загоєнню.

5. Перен., розм. Набридливо, наполегливо розпитувати про щось, вислуховувати, випитувати.

6. Розм. Повільно, неохоче або неакуратно робити щось, копирсати.

Приклади вживання

Приклад 1:
Пов’язавши скиндячки, пришпили квітку з правого боку, щоб знати було, що молода, та й виходь піч колупати. Вже скоро і люди прийдуть… Та що ми без батька будемо робити?
— Невідомий автор, “124 Svatannia Na Goncharivtsi Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Приклад 2:
Дочко, прийшла i наша черга до прикладу казати: годi лишень пiч колупати, а чи нема чим сих ловцiв-молодцiв пов’язати? Iще не час було Марусi послухати, — знай, колупа.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |