Словник Української Мови
Буква
1. Діставати, виймати щось, прикладаючи зусилля, зазвичай за допомогою гострого предмета (наприклад, пальця, палички, ножа).
2. Ретельно, з труднощами видаляти або очищати щось із заглиблень або щілин.
3. Перен. З великими труднощами, наполегливістю дізнаватися, отримувати, витягувати інформацію або щось інше від когось.
Приклад 1:
Тиміш витягнув з-під ліктя шапку, дістав з рубчика обмотану до половини сірою ниткою циганську голку, взяв сотника за руку, відвів її на Дністер, щоб видно було і татар і пальця, й заходився виколупувати з малинової Свічеччиної пучечки шипшинового шпичака. — Ну ж і заліз!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”