виколупати

1. Дієслово доконаного виду; вийняти, дістати щось, застосовуючи зусилля, зазвичай за допомогою тонкого, гострого предмета (наприклад, пальця, палички, шпильки), з місця, де воно міцно тримається або глибоко застрягло.

2. Переносно: з великими труднощами, наполегливістю або клопотами отримати, дістати щось від когось, вивідати інформацію.

Приклади вживання

Приклад 1:
В и п о р п а т и — вигрібти, виколупати, вирити, викопати (з землі). В и с у в а т и с ь, в и с у н у т и с ь — виходити (з хати), вилізти (з-за столу).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |