1. Який був вилучений, дістатий звідкись за допомогою колупіння або подібної дії (про предмети, часто дрібні або застряглі).
2. Перен. Який був з великими зусиллями отриманий, знайдений або витягнутий (про інформацію, гроші тощо).
виколупаний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |