виколупаний
[ʋɪkolupɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
Який був вилучений, дістатий звідкись за допомогою колупіння або подібної дії (про предмети, часто дрібні або застряглі).
- (Лінгвістика) –
Перен. Який був з великими зусиллями отриманий, знайдений або витягнутий (про інформацію, гроші тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. виколупаний, р. виколупаного, д. виколупаному, з. виколупаного, о. виколупаним, м. виколупанім