колонка

1. Вертикальна опора, стовп, що зазвичай має циліндричну форму та архітектурне оздоблення (капітель, база), яка слугує для підтримання перекриттів, балконів або є декоративним елементом фасаду чи інтер’єру.

2. Невелика вертикальна конструкція або пристрій стовпоподібної форми, призначений для певних технічних або господарських цілей (наприклад, газова колонка, водоструминна колонка, колонка гідранта).

3. Графічний елемент у вигляді вертикальної смуги, що відокремлює частини тексту на сторінці книги, газети, веб-сайту; один із вертикальних розділів друкованої або електронної сторінки.

4. Умовна вертикальна лінія або ряд однотипних об’єктів, розташованих один під одним (наприклад, колонка цифр у таблиці, колонка солдатів).

5. Автомобіль (зазвичай легковий) або низка автомобілів, що рухаються разом у певному порядку (наприклад, автомобільна колонка, колонна вантажівок).

6. Звуковідтворювальний пристрій у вигляді компактного корпусу, що містить один або кілька динаміків (наприклад, музична колонка, акустична колонка).

Приклади вживання

Приклад 1:
Потім вони бігали ра­зом наввипередки по урвищах, стрибали через каміння, ловили колонка, якого застукали на голім березі коло річки. Довго стрибали за ним.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |