колонковий
[kolonkoʋɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Стосовний до колонки (у значенні “невеликий стовпчик, стовпчик у таблиці, графа”), що її складає або до неї належить.
-
Призначений для буріння свердловин невеликого діаметра (колонкове буріння), при якому вибірка гірської породи здійснюється у вигляді суцільного стовпа (керна).
-
Стосовний до тварини колонок (невеликого хижого звіра родини мустелових), пов’язаний із нею; виготовлений із хутра колонка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колонковий, р. колонкового, д. колонковому, з. колонкового, о. колонковим, м. колонковім