коханчик

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “коханець”: людина, яку щиро люблять, до якої відчувають ніжне почуття.

2. (у прямому значенні) Той, хто кохає когось або взаємно коханий; милий, коханий (часто як звертання).

3. (переносне значення, розмовне) Про щось дуже миле, приємне, викликає захоплення (наприклад, про дитину, тварину або річ).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |