Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестлива форма до слова “коханець”: людина, яку щиро люблять, до якої відчувають ніжне почуття.
- (Література) –
(у прямому значенні) Той, хто кохає когось або взаємно коханий; милий, коханий (часто як звертання).
- (Лінгвістика) –
(переносне значення, розмовне) Про щось дуже миле, приємне, викликає захоплення (наприклад, про дитину, тварину або річ).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коханчик, р. коханчика, д. коханчикові, з. коханчика, о. коханчиком, м. коханчикові, к. коханчику