кохати

Приклад 1:
Нащо ж було кохати їй такого? Бо він був ніжний, той весняний легіт, співаючи, їй розвивав листочки, милуючи, розмаяв їй віночка, і, пестячи, кропив росою косу… Так, так… він справжній був весняний вітер, та іншого вона б не покохала.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Спитай березу, чи кається вона за тiї ночi, коли весняний вiтер розплiтав їй довгу косу? Р у с а л к а А чого ж сумує? Що милого не може обiйняти, навiки пригорнути довгим вiттям. Р у с а л к а Чому? Бо милий той – весняний вiтер. Р у с а л к а Нащо ж було кохати їй такого? Бо вiн був нiжний, той весняний легiт, спiваючи, їй розвивав листочки, милуючи, розмаяв їй вiночка i, пестячи, кропив росою косу… Так, так… вiн справжнiй був весняний вiтер, та iншого вона б не покохала. Р у с а л к а Ну, то нехай тепер жалобу спустить аж до землi, бо вiтра обiйняти повiк не зможе – вiн уже пролинув. (Тихо, без плеску, вiдпливає вiд берега i зникає в озерi). знов похилилась, довгi чорнi коси упали до землi. Починається вiтер i жене сивi хмари, а вкупi з ними чорнi ключi пташинi, що вiдлiтають у вирiй.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Еге, вона тепер так добре, так виразно почувала, що вона його кохає, що вона нiколи не покидала його кохати. I вона пошле на Сибiр того, кого кохає!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”