коханочок

[koxɑnot͡ʃok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від “коханець”: людина, яку щиро люблять, до якої відчувають ніжне почуття; коханий, кохана.

  2. (Лінгвістика) –

    (у прямому звертанні) Слово, яким називають близьку, дорогу людину (часто дитину або партнера) як прояв ласки та любові.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коханочки, р. коханочок, д. коханочкам, з. коханочок, о. коханочками, м. коханочках, к. коханочки

Більше записів