коханочок

1. Зменшувально-пестливе від “коханець”: людина, яку щиро люблять, до якої відчувають ніжне почуття; коханий, кохана.

2. (у прямому звертанні) Слово, яким називають близьку, дорогу людину (часто дитину або партнера) як прояв ласки та любові.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |