1. Прикметник, що стосується хвилеводу — спеціального каналу або системи для спрямованого поширення електромагнітних хвиль певного діапазону.
2. У складних термінах (наприклад, “хвилевідний тракт”, “хвилевідне з’єднання”) — призначений для передачі сигналу через хвилевід або властивий хвилеводу.