хвилевідний
[xʋɪlɛʋidnɪj] Прикметник
Буква:Х
Значення
-
Прикметник, що стосується хвилеводу — спеціального каналу або системи для спрямованого поширення електромагнітних хвиль певного діапазону.
-
У складних термінах (наприклад, “хвилевідний тракт”, “хвилевідне з’єднання”) — призначений для передачі сигналу через хвилевід або властивий хвилеводу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хвилевідний, р. хвилевідного, д. хвилевідному, з. хвилевідного, о. хвилевідним, м. хвилевіднім