хвилевід

[xʋɪlɛʋid] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Технічний пристрій або конструкція (у вигляді труби, каналу, кабелю тощо), призначені для направленого поширення або локалізації електромагнітних, звукових або інших хвиль.

  2. У радіотехніці та електроніці — порожниста металева конструкція (наприклад, прямокутного або круглого перерізу), що використовується для передачі електромагнітних хвиль надвисокочастотного діапазону з мінімальними втратами.

  3. У акустиці — канал або труба спеціальної форми для спрямованого проведення звукових хвиль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хвилевід, р. хвилеводу, д. хвилеводові, з. хвилевід, о. хвилеводом, м. хвилеводі, к. хвилеводе

Більше записів