Древослів

Словник Української Мови

хвалителька

[xʋɑlɪtɛlʲkɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хвалителька — жіночий відповідник до слова “хвалитель“; жінка або дівчина, яка когось або щось хвалить, висловлює схвалення чи захоплення.

  2. Хвалителька — заст. назва жіночої особи, яка складає та співає хвалебні пісні (хвали) на честь Бога; прославлянка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хвалителька, р. хвалительки, д. хвалительці, з. хвалительку, о. хвалителькою, м. хвалительці, к. хвалителько

Більше записів