Значення
-
Той, хто хвалить когось або щось, вихваляє чиїсь якості, досягнення; захисник, прихильник, панегірист.
-
(у релігійному контексті, зазвичай з великої літери) Той, хто прославляє Бога; один з епітетів Бога в християнстві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хвалитель, р. хвалителя, д. хвалителеві, з. хвалителя, о. хвалителем, м. хвалителеві, к. хвалителю