1. Знайти спокій, заспокоїтися, припинити хвилювання або тривогу; досягти внутрішнього умиротворення.
2. Застаріле та книжне: померти, відійти у вічність; знайти вічний спокій (часто вживається як поблажливий евфемізм).
упокоїтися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |