Значення
-
Знайти спокій, заспокоїтися, припинити хвилювання або тривогу; досягти внутрішнього умиротворення.
-
Застаріле та книжне: померти, відійти у вічність; знайти вічний спокій (часто вживається як поблажливий евфемізм).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я упокоюся, ти упокоїшся, він упокоїться, ми упокоїмося, ви упокоїтеся, вони упокояться