Значення
-
Гірський ланцюг, що простягається на значній відстані та має чітко виражену лінію вершин; гірський хребет.
-
(анатом.) Кісткова основа тулуба у хребетних тварин і людини, що складається з окремих хребців; позвоночник, спинний хребет.
-
(перен.) Основна, найважливіша частина чого-небудь, що визначає сутність, структуру; основа, каркас.
-
(перен., розм.) Про людину як носія певних якостей, що визначають характер, стійкість; опора, основа.
-
(техн.) Основна несучо-жорстка деталь або конструкція, що йде вздовж чого-небудь (наприклад, середня балка днища судна, основна балка рами автомобіля тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хребет, р. хребта, д. хребтові, з. хребет, о. хребтом, м. хребті, к. хребте