Значення
-
Старовинний грецький одяг, що являв собою прямокутний шматок тканини, який обгортали навколо тіла та скріпляли на плечах застібками, а на талії підперезували; нижня сукня, що носилася під гіматієм або пеплосом.
-
Довга, здебільшого нешита, нижня одежа з білого полотна, яку носили священнослужителі в християнському богослужінні під фелонню, ризою тощо.
-
У зоології — зовнішній покрив (мантія) у деяких безхребетних тварин (наприклад, у молюсків, покривників), що часто виділяє вапнякову раковину або кутикулу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хітон, р. хітона, д. хітонові, з. хітон, о. хітоном, м. хітоні, к. хітоне
Походження слова (Етимологія)
Слово «хітон» походить від грецького χιτών, яке позначало одяг стародавніх греків. Це слово, у свою чергу, було запозичене греками з семітських мов, де воно означало лляний одяг або полотно. В українській мові воно з’явилося через посередництво інших мов, зокрема російської та болгарської. Спорідненими словами є «туніка» та «хітин».