хітин

[xitɪn] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Полісахарид, що міститься в панцирах ракоподібних, покривах комах та клітинних стінках деяких грибів, виконує структурну та захисну функції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хітин, р. хітину, д. хітинові, з. хітин, о. хітином, м. хітині, к. хітине

Походження слова (Етимологія)

Хітин — це органічна речовина з групи полісахаридів, яка утворює зовнішній скелет комах, ракоподібних та інших членистоногих. Науковий термін, створений на основі латинської мови: новолатинське chitinum походить від грецького χιτών (хітон), що означає «шкіра, оболонка». В українській мові слово з’явилося через посередництво російської та інших європейських мов.
Споріднені слова:хітон, хітиновий, целюлоза

Більше записів