туніка

1. Коротка, зазвичай до колін, сукня прямого крою з широкими прямими рукавами, що походить від давньоримського одягу; сучасний жіночий легкий верхній одяг подібного фасону.

2. Верхній одяг у вигляді довгої сорочки, що є частиною форми або спеціального одягу (наприклад, у військових, медиків, учасників хору).

3. У Стародавньому Римі: основа чоловічого та жіночого одягу, шерстяна або льняна сорочка (часто без рукавів), поверх якої одягали тогу.

4. У ботаніці: покрив луковиці, цибулини або клубнелуковиці, що складається з сухих, лускуватих листків.

5. У зоології: зовнішній щільний покрив, що захищає тіло деяких безхребетних тварин (наприклад, асцидій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |