туніка

[tunikɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Коротка, зазвичай до колін, сукня прямого крою з широкими прямими рукавами, що походить від давньоримського одягу; сучасний жіночий легкий верхній одяг подібного фасону.

  2. Верхній одяг у вигляді довгої сорочки, що є частиною форми або спеціального одягу (наприклад, у військових, медиків, учасників хору).

  3. У Стародавньому Римі: основа чоловічого та жіночого одягу, шерстяна або льняна сорочка (часто без рукавів), поверх якої одягали тогу.

  4. У ботаніці: покрив луковиці, цибулини або клубнелуковиці, що складається з сухих, лускуватих листків.

  5. У зоології: зовнішній щільний покрив, що захищає тіло деяких безхребетних тварин (наприклад, асцидій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. туніка, р. туніки, д. туніці, з. туніку, о. тунікою, м. туніці, к. туніко

Більше записів