характерець

[xɑrɑktɛrɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Рідкісний, застарілий варіант слова характерник — позначення запорозького козака-чарівника, воїна, якому приписувалися надприродні здібності, знання магії та невразливість у бою.

  2. У переносному значенні — людина з дуже виразним, сильним, різким або впертим характером.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. характерець, р. характерця, д. характерцеві, з. характерець, о. характерцем, м. характерцеві, к. характерцю

Більше записів