хапанина

Тлумачення із “Словника української мови”* ХАПАН И НА , и, ж., розм. 1. Захоплення , привласнення чого-небудь ; хабарництво . Час чиновного царювання , хапанини та гніту минав , в народі все дужче та дужче почувалося нарікання на недоладне життя ( Мирний , III, 1954, 185). 2. Поспішність , поспіх . [ Діброва :] Сьогодня [ сьогодні ] зовсім невдало грав [ Юрко ] на скрипці : хапанина якась , а не грання , неспокій , раптовість … (Кроп., III, 1959, 59); Слуги та джури вже ледве дихали від хапанини , але , сповняючи пана свого накази , квапились дужче та дужче (Ільч., Козацьк. роду .., 1958, 24); Полковник Уніховський спішно перекидав війська з варшавських на бобруйські ворота. Хапанина наганяла жах на жовнірів , сіяла безладдя й колотнечу в тісних вулицях міста ( Ле , Наливайко , 1957, 277).