Значення
-
Хабарництво — одержання або вимагання службовою особою незаконної винагороди (хабара) за вчинення дій або бездіяльність у службових інтересах того, хто дає винагороду.
-
Хабарництво — система або практика давання та одержання хабарів як звичайний спосіб вирішення справ у офіційних установах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хабарництво, р. хабарництва, д. хабарництву, з. хабарництво, о. хабарництвом, м. хабарництві, к. хабарництво