усамітнення

Стан, коли людина перебуває наодинці, позбавлена спілкування з іншими людьми; самітність.

Віддалене, усамітнене місце, де можна перебувати наодинці; затишний куточок.

Свідоме, тимчасове відокремлення від суспільства, звичного оточення з метою відпочинку, роздумів або концентрації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |