Хабарник — особа, яка бере або дає хабаря; той, хто займається хабарництвом.
хабарник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Хабарник — особа, яка бере або дає хабаря; той, хто займається хабарництвом.
Відсутні