Значення
- (Соціологія) –
Чоловік, який супроводжує жінку, танцює з нею на вечорі або залицяється до неї; залицяльник.
- (Історія) –
Лицар, член лицарського ордену; звання, титул у деяких лицарських орденах.
- (Історія) –
Нагороджений орденом (вживається після звання або титулу).
- (Історія) –
Заст. Вершник, кіннотник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кавалер, р. кавалера, д. кавалерові, з. кавалера, о. кавалером, м. кавалері, к. кавалере
Походження слова (Етимологія)
Слово «кавалер» походить з італійської мови, де «cavaliere» означало «вершник, кавалерист, кавалер ордена, лицар». Італійське слово, у свою чергу, походить від пізньолатинського «caballarius» (вершник), утвореного від латинського «caballus» (кінь, шкапа). Латинське «caballus» споріднене з грецьким «kaballēs» (кінь) та, можливо, з українським «кобила». Таким чином, слово «кавалер» буквально означає «той, хто на коні».