1. Музичний духовий інструмент типу флейти, поширений у народів Балкан, Близького Сходу та Кавказу, зазвичай дерев’яний, з прямим стволом із 6-8 ігровими отворами.
2. Власна назва села в Україні, зокрема села у Вінницькій області.
Словник Української Мови
Буква
1. Музичний духовий інструмент типу флейти, поширений у народів Балкан, Близького Сходу та Кавказу, зазвичай дерев’яний, з прямим стволом із 6-8 ігровими отворами.
2. Власна назва села в Україні, зокрема села у Вінницькій області.
Приклад 1:
мовою, нарікає на німців, що не дозволили одразу організувати кубанських кавал. частин, що могли нараховувати близько мільйона шабель.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”